«Провідна верства, коли вона дійсно є такою, – це зовсім інша порода людей…» Д. Донцов

 

Дмитро Іванович Донцов народився 30 (17 за старим стилем) серпня 1883 року в степовій Україні, у місті Мелітополі, що на Запоріжжі. Предки його, як згадував сам Донцов, походять із Слобідщини, а саме з Вороніжчини.

 Детальніше....

Дмитро Донцов - апостол української ідеї
Книга про вільних людей PDF Друк e-mail
Написав ukrnationalism.com   
П'ятниця, 03 лютого 2017, 17:06
Книга про вільних людей

Щойно вперше після 1941 року перевидано прекрасну збірку новел Леоніда Мосендза (120-річчя якого відзначаємо цього року) «Відплата» (УВС, Київ). Книга видана за сприяння народного депутата Андрія Левуса та ГО «Вільні люди». Збірку Мосендза «Людина покірна» УВС перевидала кілька років тому і це видання отримало широкий резонанс та схвальні відгуки, переконані, що і «Відплата» знайде вдячного читача. Ґрунтовну передмову до нового видання написав донецький політолог Станіслав Федорчук, а в якості післямови упорядники помістили рецензію Дмитра Донцова на перше видання збірки, надруковану в 6 номері журналу «Вісник» за 1939 рік. Її й пропонуємо вашій увазі.

«Маємо перед собою вже другу збірку новел Мосендза (Перша – «Homo lenis» – «Людина покірна»). Як і в першій, так і в цій збірці виказує себе автор майстром новели – штука, як відомо, нелегка і не дуже поширена в нас. Демократична читаюча публіка, очевидно, воліє від Мосендза інших авторів. (Зрештою, й не для ції публіки він пише). Бо не знайти у автора «Відплати» ні тем, що цікавлять демократичного читача, про «страждання народу» або «страждання» степових Вертерів, ані «легкості» стилю, за якою ховається балакучість перекупки (в спідниці чи в штанях), ні тої зістеризованої «чулості» чи перечуленої істерії, у яких розкошує демократія. Оповідання Мосендза лаконічні викладом, суворі думками, сповнені тої опанованої, але бурхливої пристрасності, яка відрізняє, наприклад, новели П. Меріме. Тематика – героїчна, але без того вульгаризування й трамтадрації, без яких не можуть, навіть у цім випадку, обійтися перекинчики з демократичного табору в літературі, замасковані під «лицарів» і «героїв».

У головних новелах цієї збірки: «Птах високого лету (друк. У ІІІ книзі «Вістника»), «L’ha pagata», «Євшан-зілля» – автор спиняється на своїх улюблених типах, на «чатівливих хижаках», на людях вищої раси, яких протиставляє типові homo lenis’a, з «невільничими інстинктами». Вирізняє їх «туга за великим», свідомість своєї вищості, сувора здисциплінованість і почуття обов’язку супроти себе, своєї касти і супроти інших. Це люди, які знають, що, «хто має бути паном, повинен ще хотіти ним бути», які люблять свої «бойові сни», які «захоплені буттям», які «не прагнуть ласки» ані «не знають страху кари; люди «ніби з каміння», з «палким і безстрашним зором», з «вогником непіддайності» в очах, з гаслом «non pacem, sed gladium», повні «суворого завзяття і витривалості», «терпеливі, як степовий яструб, що цілий день може ширяти над степом, слідкуючи за здобиччю, повні «тривоги, гордості й одвічної жадоби відплати».

Цей тип автор знаходить в середньовічнім бароні, в італійці Відродження, в половецькім хані-отроці. Але не лише «шляхетно уроджених» зараховує до нього, але й тих, що (як адаптований бароном сільський хлопець) нерозгаданою примхою природи самі здобули собі непіддатну й володарну душу провідної панської верстви…

Коли відірветеся від наших квазіісторичних, шпитальних або сільських зелено вербних новел і візьмете до рук «Відплату» (або «Homo lenis»), маєте враження, що видряпалися із задушної долини на високі гірські шпилі з гострим повітрям, що спирає дух, і з безмежним овидом довкола.

Л. Мосендз, безперечно, розгорнув цілком нову сторінку в нашій новелістиці, і, ймовірно, не лише в новелістиці…»

З питань придбання книги звертайтеся за тлф. (044) 234-70-20, (067) 110-32-36 та за адресою вул. Ярославів Вал, 9, пом. 4, Київ, 01030

 
Ігор Загребельний: Ідеолог християнського нонконформізму PDF Друк e-mail

img30 серпня виповнилося 128 років від дня народження видатного українського мислителя Дмитра Івановича Донцова. На жаль, наше суспільство звикло мислити штампами, тож і Донцову дуже часто доводиться бути лише «ідеологом українського націоналізму» з усіма випливаючими з цього наслідками: для одних Донцов-націоналіст є кумиром, для інших - «бандитом пера». В обох випадках за межами загального прийнятого штампу залишається надзвичайна глибина думки оригінального філософа, політолога й літературознавця, ширина ідей, озвучених непересічним есеїстом та публіцистом.

Д. Донцов дійсно був одним із провідних ідеологів модерного українського націоналізму. Проте за умов, коли саме поняття «націоналізм» розуміється занадто спрощено, потрібно чітко наголосити на об'ємності та різнобарвності (що, однак, не виключає внутрішньої єдності) випрацьованої ним системи. Зокрема, досить актуальною є теза про Донцова як про мислителя-християнина. Остання теза нерідко ігнорується, а це, погодьтеся, не лише збіднює, але й спотворює наші уявлення.

Безперечно, бачення Д. Донцовим християнства - це тема, висвітлення якої потребує ґрунтовних наукових студій. Дана стаття, головна мета якої - вшанувати пам'ять мислителя, - абсолютно не претендує на систематизований виклад донцовської христології; вкладені в неї інтенції полягають у спробі показати Донцова як ідеолога своєрідного християнського нонконформізму - інтелектуальної моделі, спрямованої на поборювання зла у його політичному, соціальному, культурному вимірах.

 
Віктор Рог: «Ідеї Донцова сьогодні актуальні» PDF Друк e-mail

Сьогодні ми говоритимемо про українську ідеологію. Власне не стільки про неї, як про одного з її творців, видатного Дмитра Донцова, 38-ма річниця з дня його смерті виповнюється 30 березня. Це ім’я й сьогодні сприймається неоднозначно. Але його праці не залишають байдужими нікого. Щоб дізнатися більше про цю особистість, ми запросили до розмови історика та публіциста Віктора Рога. Отже, Дмитро Донцов, в чому цінність його творів?

Дмитро Донцов – це зірка першої величини в історії української суспільно-політичної думки. Не лише в історії, але, думаю, що й сучасність дуже гостро потребує його думок, гостро потребує його орієнтирів. Він написав багато речей. Якщо так підсумувати коротко, то це кілька головних думок. Ідея перша, що українці мають бути господарями на своїй власній землі. Тобто ідея власновладства української нації на українській землі. Тут дискусії бути не може. Теза друга, що забезпечення перспективи українців на своїй землі можливе лише за умови постання власної держави, котра здійснює засадничу за покликанням, за визначенням цю функцію, функцію збереження української нації, її захисту, розросту, її експансії в культурному, політичному та геополітичному аспекті. Інша теза, яку пропагував Донцов – це вивести націю на вершини світової величі, добробуту і слави покликана, може і здатна лише її провідна верства, еліта.

 
Найбільший мислитель українського Півдня PDF Друк e-mail
Написав Прес-служба Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова   
Четвер, 01 грудня 2016, 16:34

Найбільший мислитель українського Півдня

 

17-18 листопада в Мелітопольському державному педагогічному університеті ім. Б.Хмельницького відбулася низка заходів із вшанування постаті Дмитра Донцова – славного уродженця цього міста, ідеолога українського вольового націоналізму, неординарного правого культурного і політичного мислителя, визначного літературного критика-есеїста і публіциста-редактора. Ці акції були ініціативою ректора МДПУ ім. Б.Хмельницького, доктора філософських наук, професора Валентина Молодиченка. Відтак 17.11.2016 був проведений круглий стіл «Українське державотворення у концептуальному баченні Дмитра Донцова» за участі науковців із Києва, Запоріжжя, Дрогобича, Мелітополя та громадських активістів міста. Метою круглого столу була актуалізація спадщини Донцова, яка тепер, після видання 10 томів його «Вибраних творів» (Дрогобич, ВФ «Відродження», 2011-2016 рр.) за редакцією Олега Багана, набирає нового звучання. Адже в об’ємному багатотомнику представлені твори Д.Донцова за 60 років творчості, в основній повноті і багатоманітті: політична аналітика, культурологічна й історіософська есеїстка, ідеологічні статті і трактати, літературна есеїстика і критика. Це промовляє про автора як про визначну, особливо впливову в українській політиці та культурі особистість. Це водночас зобов’язує українську громаду Мелітополя, загалом усього Приазов’я, подумати про належне вшанування постаті Донцова.
Серед іншого, на круглому столі було обговорено  програму й стратегію новозаснованого в Мелітопольському педуніверситеті Науково-дослідницького центру ім. Д.Донцова, який очолив доктор історичних наук, професор Олександр Ситник. Запропоновано проводити що два роки на базі МДПУ ім. Б.Хмельницького «Донцовський форум», який би включав академічну конференцію, культурно-просвітницькі заходи, книжковий форум, політологічні круглі столи, презентації. Учасники акції наголосили на потребі пришвидшення встановлення пам’ятника Донцову в Мелітополі, запропонували відкрити в місті українську книгарню-світлицю, яка б стала новим осередком культурного життя Мелітополя й регіону, які просто задихаються в національному плані через відсутність української книги. Також було висунуто пропозицію перенести бюст О.Пушкіна, який стоїть перед самим головним корпусом університету, в міський парк культури, оскільки зараз у час російсько-української війни на Донбасі він виглядає як курйоз: це те саме, якби під час, наприклад, німецько-польської війни біля державного польського університету стояло погруддя Й.В. Ґете.
Того ж дня в Мелітопольському краєзнавчому музеї відбулася презентація 10-томника «Вибраних творів» Д.Донцова, яке представив концептуальним виступом головний редактор видання, упорядник і автор передмов до кожного з 10-ти томів, керівник Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова в Дрогобичі Олег Баган. Зокрема, відомий науковець осмислив неабияку роль Донцова в українській історії, протлумачив специфіку головних етапів його творчості, які мали свої складні зиґзаґи й ідейні злети, свої інтелектуальні зіткнення з політичними суперниками і неймовірно продуктивні творчі дії, спрямовані на посилення націоналізму в українському суспільстві, на виховання нового покоління борців і героїв, на формування романтичного і наступального світогляду в українській культурі. Водночас, наголошував О.Баган, Д.Донцов – це найбільший мислитель українського Півдня, українського Причорномор’я, який влив в українську самосвідомість лет степового духу, широту й пориваючу силу морського простору, емоційність південного темпераменту. Д.Донцов до кінця не розкрив свої таланти як філософа і журналіста, геополітика і етнопсихолога, соціолога й естетика, історіософа і культуролога, однак у всіх цих сферах він залишив свої оригінальні ідеї, спостереження й узагальнення, які ще потребують глибшого пізнання й ефективного поширення в сьогоденні.
Цікавими віхами «донцовських днів» стали відкрита лекція і презентація книги «Україна – повернення історії: ґенеза сучасного підручника» професора Федора Турченка (Запоріжжя), відкриті лекції професора Ігоря Срібняка (Київ) і Олега Багана, відповідно, для студентів-істориків і студентів-філологів. З поважних причин в акціях не зміг взяти участь Сергій Квіт (Київ), презентація книги якого («Дмитро Донцов: ідеологічний портрет» (2015) була перенесена на інший термін.
Учасники акцій висловили надію, що незабаром вдасться започаткувати регулярний науковий збірник, присвячений творчості Донцова, в якому будуть брати участь  політологи і філософи, історики і культурологи, літературознавці і мовознавці з тим, щоб розкрити глибину й оригінальність мислення того, хто змінив Україну ХХ ст., може, найбільше і найрадикальніше, без ідей якого не народилося б найбойовитіше в українській історії покоління націоналістів, не засяяла б художніми перлинами творчість прекрасних поетів-вісниківців (Є.Маланюк, Ю.Липа, Л.Мосендз, О.Стефанович, О.Ольжич, Ю.Клен та ін.), не народилася б новітня українська вольовитість характеру, імпульсивність слова, величність духу. Було запропоновано здійснити саме в Мелітополі окреме видання його знакових творів, адже читач Донцова в Україні ще тільки формується.

 

 

Останнє оновлення на Четвер, 01 грудня 2016, 16:47
 
В Мелітополі провели круглий стіл, присвячений Дмитру Донцову PDF Друк e-mail
Написав УІС   
Субота, 03 вересня 2016, 11:02

25 серпня в Мелітопольському державному педагогічному університеті ім. Богдана Хмельницького відбувся круглий стіл «Дмитро Донцов як духовний будівничий України на тлі державної незалежності» за участю провідних вчених-дослідників спадку Дмитра Донцова, громадських діячів, політиків та студентів.

Відкрив круглий стіл ректор університету Молодиченко Валентин Вікторович доповіддю про національно-патріотичне виховання у вищій школі на прикладі університету. В ході роботи круглого столу виступали професори Олексенко Р.І., Ситник О.М та Троїцька Т.С. Також до слова були запрошені помічник народного депутата України Ігоря Артюшенка Олексій Мосейко та праправнук брата Дмитра Донцова Олександр Донцов.

В результаті роботи круглого столу було вирішено створити на базі МДПУ науково-дослідний центр ім. Дмитра Донцова – окрему структурну одиницю, яка буде займатися систематичним дослідженням спадку Донцова та вивченням ідейної та політичної історії Південної України, поставити питання перед міською радою про встановлення пам’ятника Дмитру Донцову у Мелітополі.

Останнє оновлення на Субота, 03 вересня 2016, 11:05
 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 2 з 19

Наша кнопка



Наші друзі

Main page Search