"Світ належить тим, хто вміє хотіти" Д. Донцов

 

Дмитро Іванович Донцов народився 30 (17 за старим стилем) серпня 1883 року в степовій Україні, у місті Мелітополі, що на Запоріжжі. Предки його, як згадував сам Донцов, походять із Слобідщини, а саме з Вороніжчини.

 Детальніше....

Книга про вільних людей PDF Друк e-mail
Написав ukrnationalism.com   
П'ятниця, 03 лютого 2017, 17:06
Книга про вільних людей

Щойно вперше після 1941 року перевидано прекрасну збірку новел Леоніда Мосендза (120-річчя якого відзначаємо цього року) «Відплата» (УВС, Київ). Книга видана за сприяння народного депутата Андрія Левуса та ГО «Вільні люди». Збірку Мосендза «Людина покірна» УВС перевидала кілька років тому і це видання отримало широкий резонанс та схвальні відгуки, переконані, що і «Відплата» знайде вдячного читача. Ґрунтовну передмову до нового видання написав донецький політолог Станіслав Федорчук, а в якості післямови упорядники помістили рецензію Дмитра Донцова на перше видання збірки, надруковану в 6 номері журналу «Вісник» за 1939 рік. Її й пропонуємо вашій увазі.

«Маємо перед собою вже другу збірку новел Мосендза (Перша – «Homo lenis» – «Людина покірна»). Як і в першій, так і в цій збірці виказує себе автор майстром новели – штука, як відомо, нелегка і не дуже поширена в нас. Демократична читаюча публіка, очевидно, воліє від Мосендза інших авторів. (Зрештою, й не для ції публіки він пише). Бо не знайти у автора «Відплати» ні тем, що цікавлять демократичного читача, про «страждання народу» або «страждання» степових Вертерів, ані «легкості» стилю, за якою ховається балакучість перекупки (в спідниці чи в штанях), ні тої зістеризованої «чулості» чи перечуленої істерії, у яких розкошує демократія. Оповідання Мосендза лаконічні викладом, суворі думками, сповнені тої опанованої, але бурхливої пристрасності, яка відрізняє, наприклад, новели П. Меріме. Тематика – героїчна, але без того вульгаризування й трамтадрації, без яких не можуть, навіть у цім випадку, обійтися перекинчики з демократичного табору в літературі, замасковані під «лицарів» і «героїв».

У головних новелах цієї збірки: «Птах високого лету (друк. У ІІІ книзі «Вістника»), «L’ha pagata», «Євшан-зілля» – автор спиняється на своїх улюблених типах, на «чатівливих хижаках», на людях вищої раси, яких протиставляє типові homo lenis’a, з «невільничими інстинктами». Вирізняє їх «туга за великим», свідомість своєї вищості, сувора здисциплінованість і почуття обов’язку супроти себе, своєї касти і супроти інших. Це люди, які знають, що, «хто має бути паном, повинен ще хотіти ним бути», які люблять свої «бойові сни», які «захоплені буттям», які «не прагнуть ласки» ані «не знають страху кари; люди «ніби з каміння», з «палким і безстрашним зором», з «вогником непіддайності» в очах, з гаслом «non pacem, sed gladium», повні «суворого завзяття і витривалості», «терпеливі, як степовий яструб, що цілий день може ширяти над степом, слідкуючи за здобиччю, повні «тривоги, гордості й одвічної жадоби відплати».

Цей тип автор знаходить в середньовічнім бароні, в італійці Відродження, в половецькім хані-отроці. Але не лише «шляхетно уроджених» зараховує до нього, але й тих, що (як адаптований бароном сільський хлопець) нерозгаданою примхою природи самі здобули собі непіддатну й володарну душу провідної панської верстви…

Коли відірветеся від наших квазіісторичних, шпитальних або сільських зелено вербних новел і візьмете до рук «Відплату» (або «Homo lenis»), маєте враження, що видряпалися із задушної долини на високі гірські шпилі з гострим повітрям, що спирає дух, і з безмежним овидом довкола.

Л. Мосендз, безперечно, розгорнув цілком нову сторінку в нашій новелістиці, і, ймовірно, не лише в новелістиці…»

З питань придбання книги звертайтеся за тлф. (044) 234-70-20, (067) 110-32-36 та за адресою вул. Ярославів Вал, 9, пом. 4, Київ, 01030

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наша кнопка



Наші друзі

Main page Search